Да Хун Пао (大紅袍, “Великий червоний халат”) — найвідоміший з “чотирьох скельних чаїв” (四大岩茶) гір Уї (武夷山) провінції Фуцзянь. Назва, за переказом, народилася так: студент на шляху до іспитів захворів і отримав від ченців монастиря чай з цих кущів. Зцілившись, він повернувся і, щоб вшанувати рослини, накинув на кожний кущ власний червоний халат (袍). Ця легенда — лише одна з кількох версій, але всі вони відображають одне: Да Хун Пао завжди вважали чаєм виняткової сили.
Шість материнських кущів і мистецтво скельного улуну
Оригінальних кущів Да Хун Пао у печері Тяньсинь, на скелі Цзюлун, залишилося шість. Їхній вік — понад 350 років. Кущі перебувають під охороною уряду; збір із них фактично припинено (щорічна символічна кількість йде до державних запасів). Весь комерційний Да Хун Пао — це чай із рослин, вирощених із живців від тих самих материнських кущів, або купажі скельних улунів Уї. Категорія “яньча” (岩茶, “скельний чай”) означає, що листя виростає у тріщинах скель, де вологий клімат, мінеральний ґрунт і постійне затінення дають унікальний “яньчань” (岩韻) — “скельний характер”: мінеральне, злегка солонувате відчуття, що залишається після ковтка.
Аукціон 2005 року
У 2005 році на благодійному аукціоні в місті Сямень було продано 20 грамів чаю, зібраного з оригінальних шести кущів, за 207 000 юанів — тобто понад 10 000 юанів за грам. Це зробило Да Хун Пао офіційно одним із найдорожчих чаїв у світі. Цей факт відобразив не лише комерційну цінність, а й культурний статус чаю як спадщини гір Уї.
Обсмажування і смаковий профіль
Після вив’ялення, фіксації та скручування листя яньча проходить ключовий етап — хун бей (烘焙), обсмажування над деревним вугіллям. Ступінь обсмажування визначає характер чаю. Легке — залишає квіткову свіжість. Середнє — дає ноти пряженого зерна і кориці. Глибоке — приносить шоколад, кавові відтінки, карамель. Майстерний Да Хун Пао поєднує ці шари: квіти на вдиху, мінерали на небі, темний фрукт у тривалому відлунні. Настій — яскраво-бурштиновий або теракотовий, прозорий і блискучий.
Шість кущів тримаються за скелю вже понад три з половиною сотні років. У кожному ковтку Да Хун Пао — ці скелі, цей вік і ця терпкість часу.
